Пропозиції Асоціації «Укрсудпром»
до Всеукраїнського форуму бізнесу 18.03.2016
Стан суднобудування України
за підсумками 2014-2015 років
Суднобудування України, як і морська індустрія у цілому, є однією із найважливіших конкурентних переваг нашої економіки. Однак, на жаль, стан суднобудування України за 2014-15 р.р. радикально погіршився. Гірше було тільки у 1944 р. – після звільнення України.
Чисельність працюючих скоротилася до 10-12 тис. осіб проти 40-50 тис. протягом попередніх 5-6 років та 160 тис. працівників галузі напередодні Незалежності.
Наявні виробничі потужності використовуються лишень на 8-10%%, при тому що наші конструктори здатні наситити новими проектами програму суднобудування на рівні обсягів часів СРСР (за виключенням авіаносців та крейсерів).
Експорт продукції суднобудування та судноремонту впав до 90-100 млн. дол. США, що у 6-8 разів менше наявного потенціалу та у 3-4 рази менше середніх обсягів за попередні 5-6 років.
Наші відомі найбільші миколаївські судозаводи («ім. 61 Комунара», «Чорноморський», «Океан»), а також херсонський завод «Палада» та «Кілійський суднобудівний-судноремонтний завод» у 2014-2015 роках не побудували жодного судна. Тільки у 2015 році «Херсонський суднобудівний завод» побудував два буксири, а київський завод «Ленінська кузня» – два броньовані катери для ВМС України. «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» щорічно здає одне морське гідрографічне судно пр.Р101ГС.М, а черкаська суднобудівна верф «Оріон» – по два невеличких земснаряди. Як позитив можна відзначити ССЗ «Нібулон», який стабільно будує буксири та баржі для свого флоту. От і всі здобутки у суднобудуванні за 2014-2015 роки.
Генерована у 2008 р. світова криза не мала вирішального впливу на погіршення стану справ у нашому суднобудуванні.
Адже:
- За ці два роки дедвейт (корисна водотоннажність) тільки морського транспортного флоту світу приріс на 123 мл. тн. – у 100 разів більше наявних в нас виробничих потужностей. Ми цей фактор зростання практично не використали.
- Після кризи суттєве (на 15-20%) зниження цін на морський транспорт завершилося в основному до 2010-2011 р.р. Девальвація гривні у 3 рази, яка відбулася у 2014-2015 р.р., не тільки компенсувала це здешевлення (на 15-20%), а й створила значну курсову (експортну) перевагу для нашого суднобудування.
Особливо бентежить те, що чинна влада не бажає створювати умови для оновлення українського флоту шляхом будівництва суден на українських верфях. За даними UNCTAD за 2014-2015 р.р., дедвейт нашого флоту скоротився до 477 тис. тн. – на 15% , або на 86 тис. тн. І це в той час, коли наші верфі фактично простоюють.
Тим самим влада закріпила згубну тенденцію скорочення українського флоту, який (за даними UNCTAD) мав дедвейт у 1993 р. у розмірі 6177 тис. тн. – був у 13 разів більше, ніж зараз. Саме тому сьогодні під українським прапором через наші порти проходить порядку 7 млн. тн. вантажів, хоча портами переробляється більше 140 млн. тн. Отже, левова частка прибутків від транспортування вантажів через наші порти вивозиться за кордон.
Доречі.
За даними ЦРУ (https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html), під українським прапором експлуатується лише 134 судна України, а 172 наших судна працюють під іноземними прапорами (див. у кінці документа).
Пропозиції Асоціації «Укрсудпром»
Світовий досвід говорить, що всі провідні морські держави світу піднялися до такого високого статусу завдяки активному використанню спеціальних систем регулювання, які належним чином враховують специфіку відтворювального циклу цього сектору світової економіки.
Україна має позитивний досвід використання спеціального регулювання, яке було створене у 1999 р. та знищене у 2005 році.
Роки занепаду підтвердили необхідність створення спеціальної ринкової вертикально інтегрованої системи регулювання морської індустрії.
Ця система має бути:
- Конкурентоспроможною – надавати українським товаровиробникам регуляторні умови суттєво кращі (принаймні, не гірші) ніж у провідних морських державах.
- Мати зрозумілу всім морякам, корабелам, портовикам організаційну структуру.
- Основна частина цієї системи має бути впроваджена максимум протягом кількох наступних місяців, після затвердження Кабінетом Міністрів України нової редакції Морської доктрини України на період до 2035 року, яку розробив Національний інститут стратегічний досліджень під керівництвом академіка НАН України Горбуліна В.П. на виконання Рішення РНБО України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України», введеного в дію Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287/2015.
Стратегія та основні напрями розвитку морської індустрії України, зокрема суднобудування, визначені у проекті нової редакції Морської доктрини у Розділі VІІ, п.3. Формування необхідної інфраструктури та правового поля для відродження потенціалу національного суднобудування, відновлення конкурентоспроможності суднобудівної галузі і її комплексного розвитку в системі морської індустрії України.
Морська доктрина ґрунтується на результатах оцінки ситуації у сфері морської діяльності держави та аналізі загроз національній безпеці України з морського напрямку.
Реалізація доктрини ґрунтуватиметься на основі внесення необхідних змін у чинне законодавство, котрі повністю відповідатимуть міжнародному праву.
Морська діяльність та суднобудування повинно бути новим реальним сектором економіки держави, одним з основних економічних та політичних факторів переходу до стійкого економічного розвитку країни.
Президент Асоціації «Укрсудпром» Віктор Лисицький
Виконавчий директор Асоціації «Укрсудпром» Сергій Лисенко
Дані ЦРУ щодо торгівельного флоту України
(https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html )
total: 134
by type: bulk carrier 3, cargo 98, chemical tanker 1, passenger 6, passenger/cargo 5, petroleum tanker 8, refrigerated cargo 11, specialized tanker 2
registered in other countries: 172 (Belize 6, Cambodia 35, Comoros 10, Cyprus 3, Dominica 1, Georgia 10, Liberia 10, Malta 29, Marshall Islands 1, Moldova 14, Mongolia 1, Panama 8, Russia 12, Saint Kitts and Nevis 8, Saint Vincent and the Grenadines 12, Sierra Leone 5, Slovakia 2, unknown 5) (2010)
country comparison to the world: 43